oles goral (анонімно) ↓
Василь Стус – поет-садист
Дар’я Анцибор ↓
Василь Стус – поет-садист
Не знаю, чи був Василь Стус садистом. І наразі мене не цікавить, чи він лупцював до посиніння нинішнього президентського радника, чи ставив його на ніч на гречку й чи гасив об нього недопалки. Ідеться не про психологічний портрет, а про образ наратора, що випливає з інтенцій тексту.
Якось Цвєтаєва зауважила про Набокова, що це добрий поет, якому немає чого сказати. Зважаючи на те, що Набоков прославився передусім як прозаїк, її оцінка, вочевидь, була більш-менш адекватною. Невідомо, чи могла б Цвєтаєва тоді висловити таку думку про котрогось із прозаїків і хто конкретно з сучасних їй представників красного письменства став би потенційним референтом цього судження, але сьогодні на це місце, певно, міг би претендувати Іен Мак’юен – за свідченням українських видавців, «один із найкращих сучасних британських письменників» – з романом «Субота» (2005).
